Обмеження карткових переказів: у Нацбанку розповіли, на кого впливатимуть нововведення
Ряд українських банків долучився до меморандуму щодо запровадження обмежень на карткові перекази, які почнуть діяти вже з 1 лютого 2025 року. Наразі у Нацбанку прокоментували майбутнє встановлення зазначених лімітів та розповіли, на кого саме впливатимуть такі нововведення.
Заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова під час свого інтерв’ю медіа-ресурсу “Ми – Україна” розповіла, яка саме категорія клієнтів банків справді відчує нові обмеження на перекази. Як зазначає посадовиця, відповідно до попередніх підрахунків регулятора, встановлення лімітів буде відчутним для менш ніж 1% клієнтів українських банків.
Водночас Катерина Рожкова додає, що у випадку надання клієнтом фінустанові документального підтвердження власних доходів банк не обмежуватиме його у здійснені транзакцій. Адже банківській установі буде відомо, що кошти надходять на рахунок клієнта від роботодавця. Обмеження ж на суму офіційної заробітної плати в банках не діятимуть. Отож на картку цілком можуть надходити у якості оплати праці, до прикладу, 100 або навіть 400 тисяч гривень. При цьому у фінустанови жодних питань до таких клієнтів не виникатиме.
Як пояснює Катерина Рожкова, нові ліміти у банках діятимуть лише для “тих гравців реального сектору економіки, які намагаються заробити більше, а віддати менше”. Представниця Нацбанку додала, що відповідно до законодавчих норм фінмоніторингу клієнти зобов’язувались підтверджувати законне походження доходів у понад 400 тисяч гривень.
Слід нагадати, що у грудні ряд українських фінустанов підписали меморандум “Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг”. Меморандумом передбачено запровадження певних обмежень на операції клієнтів фінустанов. Зокрема для високоризикових клієнтів, які не надали документального підтвердження доходів, щомісячні перекази обмежуватимуться сумою в 50 тис. грн. Водночас банки здійснюватимуть посилені перевірки ФОПів.
Нововведення запрацюють вже з лютого 2025 року. Зокрема, серед підписантів цього документу були і такі великі банки як “ПриватБанк”, “Ощадбанк, “Універсалбанк” (monobank) та “Райффайзен Банк”. На частку цих банківських установ, станом на жовтень 2024 року, припадало 64,5% усіх коштів, які населення зберігало у банках, та 87,5% активних платіжних карток.