Держава підвищує податок для банків до 50%: причини, ризики та позиція НБУ
З 1 січня 2026 року в Україні починає діяти норма, яка суттєво змінює підхід до оподаткування банківського сектору. Йдеться про підвищення ставки податку на прибуток банків до 50% та одночасну заборону враховувати збитки минулих років під час розрахунку податкових зобов’язань. Держава очікує, що завдяки цьому рішенню бюджет отримає близько 30 млрд грн додаткових надходжень.
Відповідні зміни закріплені в законі №4698-IX від 3 грудня 2025 року (законопроєкт №14097), який ухвалила Верховна Рада України.
Суть нових податкових правил для банків
Закон передбачає запровадження для банків підвищеної ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50%. Важливим елементом є також заборона зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків, накопичених у попередні роки. Фактично це означає, що банки сплачуватимуть податок із повного прибутку, без можливості «перенесення» старих фінансових втрат.
Автори законодавчої ініціативи пояснювали необхідність такого кроку умовами воєнного стану. У ситуації, коли витрати на сектор безпеки й оборони залишаються критично високими, держава шукає стабільні джерела наповнення бюджету. У 2023–2024 роках банки вже сплачували підвищений податок, що стало одним із ключових джерел фінансування військових потреб. У 2025 році цей винятковий режим не застосовувався, і банки сплачували податок за базовою ставкою 25%.
Водночас під час підготовки Державного бюджету на 2026 рік уряд і парламент дійшли висновку, що без додаткових податкових надходжень забезпечити фінансову стійкість буде складно. Саме тому було запропоновано повернутися до підвищеної ставки для банківського сектору. За розрахунками ініціаторів, реалізація закону не потребує додаткових видатків із держбюджету чи місцевих бюджетів, але водночас дозволить збільшити доходи загального фонду бюджету орієнтовно на 30 млрд грн у 2026 році.
Позиція Данила Гетманцева
Ініціатором підвищення податку виступив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він неодноразово наголошував, що мова йде не про додатковий тиск на громадян чи малий і середній бізнес, а саме про банки, які в умовах війни отримали рекордні прибутки.
За словами Гетманцева, значна частина цих доходів була сформована завдяки високій обліковій ставці, операціям із державними цінними паперами та політиці держави щодо підтримки фінансової стабільності. Тому, на його переконання, залучення частини надприбутків банків до фінансування оборони є справедливим рішенням. Він підкреслював, що захід має тимчасовий характер і спрямований на збалансування бюджетного навантаження в умовах війни.
Критика з боку Національного банку
Водночас Національний банк України висловив застереження щодо наслідків запровадження 50-відсоткової ставки. У НБУ вважають, що для окремих банків, зокрема державних, це може створити потребу в докапіталізації. Про позицію регулятора повідомляло видання Економічна правда.
Регулятор наголошує, що сплата такого податку вимагатиме від банків значного відволікання ліквідних коштів, що може негативно вплинути на фінансову стійкість сектору. Крім того, існує ризик невиконання окремими банками програм капіталізації за результатами оцінки стійкості 2025 року та вимог, пов’язаних з інтеграцією України до ЄС. У перспективі це може призвести до необхідності докапіталізації державних банків за рахунок бюджету.
У НБУ також нагадують, що у 2023 та 2024 роках банки вже сплачували підвищений податок, перерахувавши до бюджету 77 млрд грн і 96 млрд грн відповідно. Тоді ці кошти забезпечили близько третини всіх податкових надходжень держави. Водночас регулятор застерігає, що повторне застосування такого підходу може підірвати довіру до податкової системи та мати довгострокові негативні наслідки не лише для банківського сектору, а й для фінансової стабільності країни загалом.
