Українці активніше оформлюють іпотеку: які квартири обирають і що впливає на вибір
Попит на іпотечні кредити в Україні поступово зростає, і разом із ним змінюються вподобання покупців житла. Українці дедалі частіше оформлюють кредити як на квартири в новобудовах, так і на житло вторинного ринку. Водночас саме “вторинка” зберігає стабільну популярність завдяки доступнішій вартості та можливості швидкого заселення.
Згідно з результатами опитування банків, у січні 2026 року було видано 718 іпотечних кредитів на загальну суму близько 1,5 млрд грн. Відсоткові ставки залишаються відносно помірними: приблизно 8,15% річних для первинного ринку та близько 8,97% — для вторинного житла. Такі умови ще кілька років тому виглядали малоймовірними для українського ринку.
Попри активний розвиток новобудов, значна частка позичальників обирає вже готові квартири. У січні банки видали понад 300 кредитів саме на вторинному ринку, а загальна сума таких угод перевищила пів мільярда гривень. Найбільший інтерес викликають квартири у старому житловому фонді, об’єкти віком понад три роки, а також житло з ремонтом або мінімальними потребами у доопрацюванні.
Головна причина такого вибору — прагматичність. Готове житло дозволяє уникнути ризиків, пов’язаних із затримками будівництва, а також дає змогу одразу переїхати. Для багатьох сімей це критично важливо, особливо в умовах нестабільності та обмежених фінансових можливостей.
Водночас державна програма “єОселя” більше стимулює купівлю квартир у новобудовах. У сегменті первинного ринку іпотека забезпечує до 60% усіх угод. Найчастіше йдеться про нове житло віком до трьох років або вже введені в експлуатацію об’єкти від забудовників.
Регіонально найбільша концентрація іпотечних угод припадає на Київ і Київську область, де зосереджена основна економічна активність. Лідером є Київщина з понад 30% від загального обсягу кредитів. Також помітну активність демонструють Львівська, Івано-Франківська та Вінницька області.
Попри позитивні тенденції, іпотека залишається недоступною для значної частини населення. Середня заробітна плата на кінець 2025 року становила близько 31 тисячі гривень, і навіть кредити зі ставкою 8–9% можуть дозволити собі далеко не всі.
Ситуацію додатково ускладнює зростання вартості житла. У багатьох регіонах ціни на новобудови піднялися на 20–30%, що пов’язано як із підвищеним попитом, так і з новими вимогами до безпеки та енергоефективності. Зокрема, забудовники змушені враховувати витрати на облаштування укриттів і впровадження автономних систем, що безпосередньо впливає на кінцеву ціну квадратного метра.
