РФ та Китай знайшли спосіб обійти санкції: що відомо про нову систему “Китайський трек”
Перебування російських фінустанов у санкційних списках західних країн унеможливлює для них пряме проведення фінансових операцій з Китаєм. Отож, підсанкційним банкам країни-агресора доводиться шукати способи, щоб обійти обмеження. Зокрема, банки РФ запровадили новий механізм розрахунків з китайськими партнерами під назвою “Китайський трек” (China Track).
Про це повідомляє видання Reuters.
Нова система не потребує використання мережі SWIFT та західних банківських рахунків. Відповідно, вона дозволяє проводити торговельні операції в обхід запроваджених санкцій. Основною метою створення такої системи є зниження ймовірності застосування вторинних санкцій. Водночас “Китайський трек” дозволяє пришвидшити фінансові потоки між Росією та Китаєм.
Робота “Китайського треку” базується на принципі неттингу. Йдеться про взаємозаліки фінансових зобов’язань між експортерами та імпортерами. Такі транзакції проходять через фінустанови-посередники, які мають реєстрацію на території так званих “дружніх” країн.
Результати запровадження нового механізму розрахунків вже помітні. Минулого року бізнесу доводилось витрачати до 12% від суми переказу на сплату комісії. Натомість у 2025 році ці витрати було знижено до 2–3%. Це дозволило зменшити загальні витрати компаній та пришвидшити фінансові операції.
Однак “Китайський трек” має й свої обмеження. Зокрема, кожен платіж потребує окремого погодження. Водночас експортери нерідко мають труднощі під час повернення ПДВ.
Як зауважують банкіри, наразі не відбувається жодних затримок у проведені розрахунків через будь-який китайський банк. Умовами здійснення транзакцій є відсутність продукції у підсанкційному переліку товарів та реєстрація контрагента в одній із 11 визначених провінцій Китаю. Йдеться про Аньхой, Хейлунцзян, Шаньдун, Чжецзян, Гуандун, Сіньцзян, Цзілінь, Шеньсі, Сичуань, Фуцзянь або Хебей.
Створення “Китайського треку” стало наслідком обмежень, запроваджених китайськими фінустановами у 2024 році. Побоюючись вторинних санкцій, банківські установи КНР фактично припинили прямі розрахунки з російськими контрагентами.
